ЛІ́РА, РИ,

Лі́ра, ри, ж. 1) Лира. 2) Музыкальный струнный инструментъ, въ которомъ звукъ вызываетъ смычекъ въ видѣ круга, вправленный внутрь ліри и вращающійся какъ колесо, причемъ исполнитель перебираетъ пальцами по клавишамъ. См. ЗЮЗО. I. 315. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 370.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ЛІРВИ́СТ, ТА, →← ЛІП’Я́НКА, КИ,

T: 117